Ця непоказна травичка своїм килимом вкриває береги річок і струмків, польові дороги , парки та двори. Цвіте рослина дрібними непоказними квітками з травня по вересень. Гіллясте стебло споришу притискається до землі і не страждає від витоптування , в довжину може досягати до 50 см, але в основному виростає по 15 – 25 см. Спориш або горець пташиний відноситься до сімейства гречаних, поширений повсюдно, не росте тільки в арктичній зоні і пустелях.
Здавна на Русі люди використовували спориш як лікарський засіб. У східнослов’янської міфології спориш вважається символом родючості. В лікарських цілях використовується трава , яку заготовляють в період цвітіння – в суху погоду зрізують стебла довжиною до 30 см і сушать під навісом, на протязі, розкладаючи тонким шаром. Зберігають у паперових пакетах або коробках до 3 років.
Спориш або горець пташиний містить велику кількість аскорбінової кислоти, вітаміну К , провітаміну А (каротин), дубильні речовини, ефірні масла, жири, сполуки кремнієвої кислоти. Відвари і настої з споришу застосовуються при хронічних захворюваннях сечовивідних шляхів, нирок, печінки, при радикуліті і деяких шкірних захворюваннях (фурункули, вугри, дерматити). Вони мають антимікробну, протизапальну , сечогінними та в’яжучі властивості , знижують кров’яний тиск , викликають скорочення матки , виводять шлаки та інші шкідливі речовини з організму, покращуючи згортання крові прискорюють загоєння ран, підвищують імунітет.
Водний настій горця пташиного сприяє відходженню каменів і піску при сечокам’яній хворобі, посилює діурез. Для настою беруть 2 столових ложки трави і заливають двома склянками гарячої кип’яченої води. Настоюють годину, потім проціджують. Приймають по півсклянки 3 рази на день.
Завдяки дубильних речовин трава споришу ефективна при гастроентеритах, проносі і кровотечах з пошкоджених судин слизових оболонок ШКТ. Горець пташиний позитивно впливає на функцію ШКТ завдяки протизапальним, антимікробним, глистогінним, спазмолітичним і в’язким властивостям.
При запаленні шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура, жовчних шляхів, печінки, дизентерії: 1 столову ложку сухої трави залити 0,5 літра гарячої води і кип’ятити 10 хвилин, остудити і процідити. Приймати по півсклянки 3 – 4 рази на день.
Спориш вживають і при простудних захворюваннях, пневмоніях, бронхітах, плевритах, кашлі, туберкульозі, бронхіальній астмі. Він має болезаспокійливу, протизапальну, жарознижувальну, потогінну, пом’якшувальну і відхаркувальну дію. Присутність в траві розчинної кремнієвої кислоти сприяє зміцненню легеневої тканини: залити 200 грамами окропу 1 столову ложку трави, кип’ятити 10 хвилин на водяній бані, потім настояти 1 – 2 години і процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 – 4 рази на день.
При гінекологічних хворобах запального характеру, як прекрасний кровоспинний засіб у післяпологовий період, при залізодефіцитній анемії: 3 – 4 столових ложки споришу залити півлітра окропу і настояти 4 години в термосі . Пити по півсклянки 4 рази на день за півгодини до їжі.
Спориш також використовують і для зовнішнього застосування як ванн , як заспокійливий засіб, що стимулює обмін речовин, знижує артеріальний тиск і при шкірних захворюваннях. Для цього роблять із соку рослини аплікації на ушкоджену поверхню шкіри , а також готують мазь: 100 грам подрібненої трави заливають 400 мл рослинного масла , дають настоятися 10 днів і проціджують. Прикладають до виразок і ран як протизапальний і ранозагоювальний засіб.
Протипоказання
Не застосовувати спориш при вагітності, так як він посилює скорочення матки, необхідно з обережністю до нього ставиться при тромбофлебітах і варикозному розширенні вен, після перенесених інсультах та інфарктах, так як він містить вітамін К, який впливає на згортання крові.
